У сучасному уявленні синдром хронічного тазового болю класифікується як хронічний простатит ІІІ категорії, який не має ознак інфекції і називається абактеріальний простатит, також відомий як простатодинія.
Причини виникнення:
- Малорухливий спосіб життя;
- Стрес, (результат взаємодії психологічних факторів та дисфункції імунної, нервової та ендокринної систем;
- Нерегулярне статеве життя;
- Зловживання алкоголем;
- Зниження імунітету;
- Гормональні порушення;
- Недоліковані хронічні вогнища інфекції в організмі (гайморит, тонзиліт, карієс, холецистит та ін.);
- Інфекції сечових шляхів;
- Безладне статеве життя.
Неврологічна патологія включаючи, нейрогенне запалення, міофасціальний синдром, стрес-керовану гіпоталамо-гіпофізарно-надниркової системи дисфункцію та аномалії гормону кори надниркових залоз, за даними Національного Інституту Здоров'я США.
Як розпізнати хронічний тазовий біль?
- постійний пекучий біль у статевому члені, пре,-постеякуляційний біль (часто є головною ознакою, його використовують для диференціювання хронічного тазового болю та доброякісної гіперплазії передміхурової залози),
- низьке лібідо, сексуальна та еректильна дисфункції,
- біль в ділянці тазу або промежини без ознак інфекції сечовивідних шляхів, який триває довше 3 місяців.
- порушення сечовипускання можуть проявлятися у вигляді утруднення, ослаблення струменя сечі, хворобливого сечовипускання, відчуття залишку сечі в сечовому міхурі після сечовипускання або між сечовипусканням,
- безпричинна перевтома,
- рідше біль в суглобах тазу, мязах поперекового відділу.
Біль може локалізуватись нижче пупка, в поперековій, крижовій ділянці, ділянці зовнішніх, внутрішніх статевих органів, прямої кишки, по передньо-вніутрішній ділянці стегон, нижньому краю сідниць.
Зазвичай пацієнти не можуть вказати точну локалізацію болю, вона, скоріше, носить розлитий характер, і не завжди просто відділити епіцентр хворобливості від зони іррадіації.
Сиптоми можуть посиолюватись та зменшуватися, біль може варіювати від легкого дискомфорту до виснажливого.
Стандарти діагностики:
- лабораторні дослідження, (включаючи забір простатичного соку, дослідження мазків на флору та закрема на вірусну інфекцію.
- УЗД органів малого тазу у чоловіків та жінок. обстеження у вузьких спеціалістів, зокрема у невропатолога,
- Рентгенологічне дослідження попереково-крижового відділу хребта та кісток тазу.
- денситометрію для виключення остеопорозу у пацієнтів старшого та похилого віку,
- рентгенологічне або ендоскопічне дослідження травного тракту,
- лапароскопія.
Лікування синдрому хронічного тазового болю
Ефективність лікування СХТБ залежить від вчасної та повної діагностики, та кваліфіковного призначення терапії фахівцем.
Лікування повинно включати:
- фітотерапію (магнітотерапія, електрофорез,
- лімфотропну терапію (лімфодренаж).
В медичному центрі АНІКО проводиться фізіотерапія на сучасному обаднанні (виробництво- Англія), з використанням европейських стандартів надання медичної допомоги та реабілітації.
Профілактика синдрому хронічного тазового болю
- Регулярне статеве життя;
- Відмова від безладного статевого життя;
- Намагатися не використовувати перерваний статевий акт як варіант контрацепції, так як прерваний статевий контакт призводить до застою в простаті і подальшого запалення;
- Не переохолоджуватися;
- Вести здоровий, активний спосіб життя;
- Вчасно і повністю лікувати венеричні інфекції;
- Відмовитися від зловживання алкоголю;
- Харчування має бути правильним, здоровим, збалансованим.
Бажаємо Вам Здоров'я!
