В нормі настрій у людини зі здоровою психікою коливається в широких межах – від радості і захоплення до смутку, печалі і розпачу. Однак існує умовна межа, нижче якої настрій все ж майже ніколи не знижується. Проте, це тільки , якщо людина здорова. Є лише один стан, при якому настрій, самопочуття і сприйняття світу може опуститися нижче норми – під час депресії.

Цей розлад, широко розповсюджений у всіх країнах, шарах суспільства і культурах. Нею страждає приблизно 5% населення у всьому світі. Жінки страждають депресією приблизно в два рази частіше, ніж чоловіки. Початок розладів настрою частіше припадає на вік 30-40 років, у дітей воно зустрічається значно рідше, а у літніх – набагато частіше. Приблизно 12% людей протягом свого життя переживають хоча б один епізод депресії, що досягає рівня, коли необхідне лікування.

Отже, депресія - це синдром, що характеризується стійко зниженим настроєм, гальмуванням інтелектуальної і моторної діяльності, зниженням вітальних функцій , песимістичними оцінками себе і свого положення в навколишній дійсності, соматоневрологічними розладами.

Які симптоми депресії?

Відповідно до досліджень Національного інституту психічного здоров'я, виділяють наступні загальні симптоми депресії:

• важко сконцентруватися, запам'ятати деталі і прийняти рішення;
• часта втома і зниження життєвої енергії;
• почуття провини, марності й безнадійності;
• почуття безвиході та /або песимізм;
• безсоння, раннє пробудження, надмірна сонливість;
• дратівливість, збуджений стан;
• втрата інтересу до улюблених занять і хобі, включаючи секс;
• ніщо в житті більше не радує;
• переїдання або втрата апетиту;
• стійкі фізичні симптоми, що не піддаються лікуванню, наприклад, головний біль, шлункові кольки або розлад шлунка;
• постійне відчуття смутності, страху або спустошеності;
• думки про самогубство , спроби самогубства.

Проте провідним симптомом депресії все ж є - хронічно знижений настрій, що сама людина може називати сумом, тугою, пригніченістю, зневірою, втратою інтересу до життя і т.д. Такий стан виникає чи взагалі без зовнішнього приводу, або ж після якоїсь неприємної події , однак ступінь і тривалість зниження настрою набагато інтенсивніші. Незвично і те, що, коли неприємні події в житті людини минають або навіть змінюються чимось приємним, настрій не вирівнюється, приємні події не приносять задоволення або навіть посилюють печаль.

Також, під впливом хронічно зниженого настрою у людини змінюється мислення. Починає формуватись:

• негативне ставлення до самого себе - людина вважає себе поганою, недостойною, ні на що не здатною, збитковою, невиліковно хворою і т.д., причому не тільки на даний момент часу, але і в цілому по життю;
• негативна інтерпретація свого життя в даний час і свого поточного життєвого досвіду - людині здається, що навколишній світ і люди навколо несправедливі, пред’являють непомірні вимоги, зайняті лише тим, що створюють їй нездоланні перешкоди, в будь-яких власних діях, навіть правильних і успішних, бачать лише невдачі і втрати;
• негативне ставлення до власного майбутнього – людина бачить його в темному світлі, як нескінченну низку труднощів, провалів і поневірянь.

Це в свою чергу призводить до подальшого зниження настрою, яке породжує ще більш похмурі думки – цим самим ускладнюючи порочне коло депресії.

Характерним є і зовнішній вигляд людини в стані депресії :

• бліде обличчя;
• розширені зіниці;
• згаслий погляд;
• суха шкіра;
• опущені плечі;
• переважання в одязі сірого і чорного кольорів;
• відсутність косметики і прикрас;
• неохайність;
• байдужість до свого зовнішнього вигляду.

Чим важча депресія, тим більш виражені прояви у зовнішньому вигляді!

Важливо усвідомити що депресія погана і небезпечна тим, що настає поступово і непомітно для людини ,є дуже прогресуючим захворювання і швидко переходить у хронічний стан. А хронічні стани, як відомо, можна тільки підтримувати на такому оптимальному рівні, щоб не відбувалося погіршення. На жаль, при цьому практично неможливо уникнути загострень, які виникають відразу ж, як тільки людина стикається з труднощами, перешкодами, які вимагають дієвих зусиль, зібраної волі та завзяття. Ефективно лікуються лише гострі стани. Депресія не проходить сама собою, і визначити її досить складно. Якщо Ви помітили що-небудь схоже з цих проявів у себе чи ваших близьких - краще перестрахуйтесь і зверніться до психолога чи психотерапевта який зможе точно визначити стан та глибину захворювання.

Лікування депресії

Лікування депресії сьогодні звичайний процес. Успішне лікування включає в себе медикаментозну терапію, психотерапію та систему соціальних заходів, спрямованих на поліпшення статусу хворого.

Ефективність лікування депресії залежить від її клінічної картини та адекватності терапевтичних заходів.

Для лікування депресії використовуються різні види психотерапії:

• когнітивно-поведінкова психотерапія;
• психоаналіз;
• гештальт-терапія;
• психологічне консультування.

Серед медикаментозних засобів лікування депресії застосовуються антидепресанти. Вони також можуть бути ефективні і при лікуванні тривоги, страху, нав'язливих станів, мігрені, булімії, вегетативних кризів .

Депресія краще за інші психічні розлади піддається лікуванню. Близько 80% пацієнтів, які отримали адекватне лікування, повністю вилікувалися від депресії. Тому не зволікайте і не залишайтесь сам на сам з захворюванням, а звертайтесь за допомогою до спеціаліста психолога-психотерапевта.