estetik

hraptop

vaga

uzd

Скачать шаблоны для cms Joomla 3 бесплатно.
Зелёные шаблоны джумла.

Комбінований пренатальний скринінг вагітності за європейськими стандартами

Позбавимо хропіння за 3 дні

Корекція ваги без виснажливих дієт

Відеоендоскопія ЛОР органів

Prev Next

Різні екстремальні ситуації, військові конфлікти, стихійні лиха і катастрофи, як правило, здійснюють виражений негативний вплив на психіку постраждалих людей.

Екстремальними називаються ситуації, які небезпечні для життя, здоров'я і благополуччя значних груп населення та обумовлені стихійними лихами, катастрофами, аваріями, або застосуванням супротивником у випадку війни різних видів зброї. В таких ситуаціях можуть виникати реакції організму і особистості, які знаходяться на межі патологічних порушень.

Посттравматичні стресові розлади (ПТСР) є однією з найбільш частих і несприятливих форм психічних порушень у осіб, що пережили життєвонебезпечні ситуації, і займають центральне місце в числі так званих нових пограничних психічних розладів, що виділяють в останні десятиліття.

Поширеність ПТСР серед популяції залежить від частоти травматичних подій. Так, можна говорити про травми, типові для певних політичних режимів та пов'язаних з цим подій в країнах. Географічних регіонів, у яких особливо часто відбуваються природні катастрофи, і т.д. За останні роки показники частоти виникнення ПТРС виразно зросли: якщо в 80-х роках вони становили 1-3 %, то зазраз, згідно з останніми дослідженнями, опублікованими у США – 10-13 % , причому існують виражені статеві розходження: 10,4 % - для жінок, 5,0 % - для чоловіків.

В цілому, за статистичними даними, ПТСР розвивається у 25-80% осіб, що постраждали в результаті тих або інших надзвичайних подій. Тривалість проявів ознак ПТСР може бути від декількох тижнів до 30-ти і більше років.

Вивчення поширеності ПТСР, проведене в Інституті неврології, психіатрії та наркології АМН України, показало, що 100% осіб, що пережили важку психічну травму у вигляді насильства проти особистості (замах на вбивство, нанесення важких тілесних ушкоджень, згвалтування, торгівля людьми та ін.) спостерігалися психічні порушення різного ступеня важкості.

Особливості психопатологічних розладів в екстремальних ситуаціях:

  1. Внаслідок множинності раптово діючих психотравмуючих факторів в екстремальних ситуаціях виникає одночасне виникнення психічних розладів у великої кількості людей.
  2. Клінічна картина в таких випадках не носить суворо індивідуальний, як при звичайних психотравмуючих обставинах, характер і зводиться до невеликої кількості достатньо типових проявів.
  3. Не дивлячись на розвиток психогенних розладів і життєво небезпечну ситуацію, яка продовжується, постраждалий вимушений продовжувати активну боротьбу з наслідками  лиха (катастрофи) заради виживання і збереження життя близьких і всіх оточуючих.

 На вірогідність розвитку безпосередніх і віддалених негативних наслідків екстремальної ситуації впливає ряд чинників:

1. Особливості ситуації (раптовість, тривалість, патогенна виразність, особливо — безпосередня вірогідність смерті).

2. Певні особистісні прояви:

  • ідентифікація себе з жертвою;
  • спадкова обтяженість психічними захворюваннями;
  • підвищена психічна ранимість (збірний термін)- це емоційна нестійкість,       невпевненість, підвищена тривожність, зловживання алкоголем, відчуття безпорадності, екстернальний локус контролю;
  • межова психічна патологія (наявність неврозів, психопатичних рис характеру);
  • наявність психічних травм у минулому, особливо — недавні (особливо протягом останнього року) психотравмуючі події в особистому житті;
  • отримання психічної травми в дитячому або в немолодому (старше 50-60 років) віці.

3. Невизначеність віддалених наслідків.

4. Недостатня соціальна адаптація (як на момент екстремальної ситуації, так і у віддаленому періоді).

5. Пізнє лікування або його відсутність.

 Основний прояв ПТСР:

  1. Постійне повернення людини до переживань, пов'язаних з психотравмуючою подією, що носила загрозливий або катастрофічний характер, протягом 6 місяців після важкої травматичної події: - нав’язливі спогади, фантазії, уявлення про пережите,що постійно повторюються і викликають неприємні емоційні переживання; - сни і нічні кошмари, пов’язані з психотравмуючою подією, що постійно повторюються; - так званий «флешбек»-ефект; - спалахи негативних емоційних станів, спровокованих якими-небудь подіями, що асоціюються з обставинами «події».
  2. Стійке прагнення людини уникати всього, що хоча б опосередковано може нагадувати йому про травму: - прагнення уникати будь-яких думок або ситуацій, які пробуджують спогади про травму; - нездатність відтворити в пам'яті основні, важливі елементи травмуючої ситуації; - помітна втрата колишніх інтересів і захоплень; - відчуття відчуженості, усунення від оточуючих з формуванням своєрідного відсторонення від навколишнього реального світу;заціпеніння почуттів і уникнення стимулів, що могли би викликати спогади про травму; - помітне зниження позитивних емоційних переживань; - невпевненість в майбутньому;
  3. Прояви підвищеної збудливості, відсутні до травми: - труднощі із засинанням або сном; - підвищена дратівливість або спалахи гніву, страху, паніки або агресії, що провокуються стимулами, які викликають несподіваний спогад про травму або про початкову реакцію на неї; - утруднення при необхідності сконцентрувати увагу; - гіпертрофована пильність і різкі реакції на раптові подразники; - сомато-вегетативні розлади в ситуаціях, що нагадують психотравмуючу.

Вираженість симптомів коливається, але посилюється під час стресових ситуацій.

Лікування:

Система лікувально-реабілітаційних заходів для потерпілих повинна мати комплексний характер і містити в собі психотерапію, психологічну корекцію, медикаментозну терапію.

Найбільш розповсюдженими методами психотерапії ПТСР є біхевіоральна, когнітивна (або їх сполучення) і психодинамічна. Їхня мета – перевести руйнівні почуття, думки та поведінку хворого в конструктивне русло. Основними психотерапевтичними стратегіями сьогодні вважається підтримка адаптивних навичок “Я”, формування позитивного ставлення до симптому, зміна атрибуції змісту.

Основними принципами проведення психотерапії ПТСР є :

  1. обов’язковість психотерапевтичного втручання;
  2. максимально ранній початок після психотравми з метою запобігання розвитку і хронізації ПТСР;
  3. комплексне тривале лікування в поєднанні з фармакотерапією.

Потрібно велике терпіння і спільні зусилля лікарів, соціальних працівників, членів сім'ї хворого і, звичайно, його самого, щоб кожного разу у випадку рецидиву ретельно відпрацьовувати необхідні аспекти лікування. Тільки в цьому випадку думка про ПТСР як про захворювання, що піддається  терапії, буде виправданим.

З повагою лікар-психолог, психотерапевт Бондарчук Тетяна

 

Уникальная программа снижения веса от Фаберлик.
Новинки косметики фаберлик на faberllena.ru

Останні запитання

Венеричні захворювання
Доброго дня. Яка вартість здачі аналізів на венеричні та грибкові захв...
126 Переглядів
відповідей
Опубліковане в Четвер, 28 травня 2020