Ви – не ви, коли болить голова. На сьогодні це одна з найпоширеніших недуг. На неї страждає 8 із 10 жителів Європи працездатного віку. На ріст захворюваності впливає чимало факторів, серед яких і часті стреси, і малорухливий спосіб життя, і погіршення екологічних умов. 

«Головні болі входять в десятку найчастіших причин звернення до лікаря, - констатує лікар-невролог Ігор Шумлянський. - За даними епідеміологічних досліджень, ця недуга спостерігається у 80% працездатного населення європейських країн. За причинами свого виникнення, головні болі можуть бути судинними, психічними, викликаними органічними захворюваннях головного мозку, а також і позамозковими причинами. Аби провести діагностику, використовують рентгенологічні, ультразвукові, нейрофізіологічні та лабораторні методи обстеження. Натомість у деяких випадках головний біль не має патологічної основи. Тобто це не тільки реакція організму на пошкодження нервових структур або наслідок ускладнень певних патологічних процесів, а й думки, переживання, емоції, які відчуває людина в певних станах. Як стверджують науковці, хронічний больовий синдром має аналогічні прояви з депресією та тривогою і може супроводжуватися м’язовим спазмом, коливанням артеріального тиску, периферичним вазоспазмом та головним болем. В таких випадках людині знадобиться консультація психотерапевта-психіатра».

Водночас трапляються ситуації, коли пацієнтам необхідно терміново звернутися до невропатолога. Йдеться, зокрема, про такі випадки:

• раптова поява головного болю;
• головний біль, який вперше виник у пацієнта у віці старше 50 років;
• головний біль з атиповою аурою (коли перед очима з'являються «мушки» або спалахи світла);
• головний біль, який наростає впродовж декількох тижнів;
• посилення головного болю при зміні положення голови або при навантаженнях;
• різка зміна свідомості або порушення пам’яті.