Олена Гречаніна, доктор медичних наук,
професор Українського інституту клінічної генетики

У 1962 р. уперше заговорили про епігенетику. «Епі» означає «над». Генетика вивчає процеси, які відбуваються всередині азотистих основ. Виявилося: є явища, котрі проходять над нуклеотидами, - це певні біологічні маркери, що регулюють активність генів. Першим відкрили метилювання. Згодом з’ясувалося: існують певні фактори, які запускають процес генної активності в організмі людини. До них належать так звані тригери (провокатори), що порушують процеси активізації генів і впливають на прояви різних спадкових захворювань: нераціональне харчування, інфекція, стрес, травма, операція, тютюнокуріння, зловживання алкоголем.

«Національною особливістю харчування українців, а отже, й запорукою здорового життя, має бути помірність і відповідальність: якщо в родині помирали від раннього інсульту, інфаркту або цукрового діабету, то є мотивація вживати менше жирів і білків, а більше овочів та фруктів»

Учені довели: якщо в людини виявляється поліморфізм гена фермента MTHFR, то це свідчить про можливість порушення так званого епігенетичного статусу – системи регуляції генної активності. Україна зіткнулася й з іншим, не менш серйозним фактором небезпеки: ризик ураження нервової системи населення в Україні в 5 разів вищий, ніж у Європі. Але його ми здатні подолати за рахунок організаційних заходів, які включають первинну й вторинну профілактику: медико-генетичне консультування сімей із обтяженою спадковістю як до, так і під час вагітності та генетичний моніторинг стану плода.

Нещодавно в Інтернет-мережі з’явився переклад книги відомого генетика Пітера Шпорка «Читаючи між рядків ДНК». Автор, як і більшість корифеїв науки, погоджується, що незабаром зміниться основна парадигма медицини: переможе медицина чотирьох «П» - предикативна, прогностична, персоніфікована, партнерська. Лікування буде грунтуватися на вдосконаленні способу життя, внутрішнього обміну речовин людини й адаптації організму до навколишнього середовища.