Скачать шаблоны для cms Joomla 3 бесплатно.
Зелёные шаблоны джумла.

ЦЕФТРИАКСОН

Форма випуску: Порошок для розчину для ін'єкцій по 1 г у флаконах № 1

Інструкція по застосуванню

Виробник, країна: Інсепта Фармасьютікалз Лтд., Бангладеш

Міжнародна непатентована назва: Ceftriaxone

АТ код: J01DD04

Форма випуску: Порошок для розчину для ін'єкцій по 1 г у флаконах № 1

Діючі речовини: 1 флакон містить: цефтриаксону у вигляді натрієвої солі 1 г

Допоміжні речовини: відсутні

Фармакотерапевтична група: Антибіотики групи цефалоспоринів

Показання: Інфекції, спричинені чутливими до цефтриаксону мікроорганізмами:
– сепсис;
– менінгіт;
– інфекції органів черевної порожнини (перитоніт, інфекції жовчних шляхів і шлунково-кишкового тракту);
– інфекції кісток, суглобів, м'яких тканин, шкіри, а також ранові інфекції;
– інфекції у хворих з ослабленим імунним захистом;
– інфекції нирок і сечових шляхів;
– інфекції дихальних шляхів, особливо пневмонія, а також інфекції вуха, горла і носа;
– інфекції статевих органів, включаючи гонорею.
Застосовується також для профілактики інфекцій в хірургії.

Умови відпуску: за рецептом

Терміни зберігання: 2р.

Номер реєстраційного посвідчення: UA/7669/01/01

Термін дії посвідчення: з 22.01.2008 по 22.01.2013



ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування препарату
ЦЕФТРИАКСОН

(CEFTRIAXONE)

 

 

Загальна характеристика:

міжнародна та хімічна назви: цефтриаксон - (6R,7R)-7-[2-(2-аміно- 4-тіазоліл)-2-(метоксііміно)оцетамідо]-3-[[(2,5-дигідро-6-гідрокси-2-метил-5-оксо-ос-тріозин-3-іл)тіо]метил]-8-оксо-5-тіо-1-азобіцикло [4.2.0]окт-2-ене-2-карбоксилова кислота(Z ізомер);

основні фізико-хімічні властивості: білий або майже білий кристалічний порошок;

склад: 1 флакон містить 1 г цефтриаксону у вигляді натрієвої солі.

 

Форма випуску. Порошок для приготування розчину для ін’єкцій.

 

Фармакотерапевтична група. Антибактеріальні засоби для системного застосування. Цефалоспорини. Код АТС J01D D04.

 

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Бактерицидна активність цефтриаксону зумовлена пригніченням синтезу клітинних мембран. Цефтриаксон активний in vitro відносно більшості грамнегативних і грампозитивних мікроорганізмів. Цефтриаксон характеризується дуже великою стійкістю до більшості β-лактамаз (як пеніциліназ, так і цефалоспориназ) грампозитивних і грамнегативних бактерій. Цефтриаксон активний відносно таких мікроорганізмів in vitro і при клінічних інфекціях:

грампозитивні аероби: Staphylococcus aureus (у тому числі ті, що утворюють пеніциліназу), Staphylococcus epidermidis, Streptococcus pneumoniae, Streptococcus групи A (Str. Pyogenes), Streptococcus групи B (Str. agalactiae), Streptococcus viridans, Streptococcus bovis.

Примітка. Стійкі до метициліну Staphylococcus spp., а також більшість штамів Enterococcus (наприклад, E. faecalis) виявляють стійкість до цефалоспоринів, у тому числі цефтриаксону;

грамнегативні аероби:  Aeromonas spp., Alcaligenes spp., Branhamella catarrhalis (що утворюють і не утворюють β-лактамази), Citrobacter spp., Enterobacter spp. (деякі штами резистентні), Escherichia coli, Haemophilus ducreyi, Haemophilus influenzae (у тому числі штами, що утворюють пеніциліназу), Haemophilus parainfluenzae, Moraxella spp., Morganella morganii, Neisseria gonorrhoeae (у тому числі штами, що утворюють пеніциліназу), Neisseria meningitidis, Plesiomonas shigelloides, Proteus mirabilis, Proteus vulgaris, Providencia spp., Pseudomonas aeruginosa (деякі штами резистентні), Salmonella spp. (у тому числі S. typhi), Klebsiella spp. (у тому числі K. pneumoniae), Serratia spp. (у тому числі S. marcescens) Serratia spp. (у тому числі S. Marcescens), Shigella spp., Vibrio spp. (у тому числі V. Cholerae,), Yersinia spp. (у тому числі Y. enterocolitica)

Примітка. Багато з штамів вищезазначених мікроорганізмів, які мають множинну стійкість до таких антибіотиків, як пеніциліни, більш ранні цефалоспорини і аміноглікозиди, є чутливими до цефтриаксону.

Treponema pallidum чутлива до цефтриаксону in vitro і в дослідах на тваринах. Клінічні дослідження показують, що цефтриаксон ефективний для лікування первинного і вторинного сифілісу;

анаероби:  Bacteroides spp. (у тому числі деякі штами B. fragilis), Clostridium spp. (за винятком C. difficile), Fusobacterium spp. (за винятком F. mortiferum та F. varium), Peptococcus spp., Peptostreptococcus spp.

Примітка. Багато з штамів Bacteroides spp., які продукують β-лактамази (зокрема, B. fragilis), стійкі до цефтриаксону.

Фармакокінетика. Цефтриаксон відрізняється тривалим часом напіввиведення, який у здорових дорослих становить приблизно 8 годин.  Концентрація в плазмі після внутрішньовенного введення дорівнює такій після внутрішньом’язового введення. Це означає, що біодоступність цефтриаксону після внутрішньом’язового введення становить 100 %. Після внутрішньовенного введення цефтриаксон швидко проникає у тканинну рідину, де протягом більш ніж 24 годин підтримуються бактерицидні концентрації відносно чутливих мікроорганізмів.

Виведення.

Період напіввиведення цефтриаксону у здорових дорослих становить приблизно 8 годин. У немовлят у перші 8 днів життя, а також в осіб старше 75 років період напіввиведення в середньому вдвічі більший. У дорослих 50 - 60 % цефтриаксону виводиться у незміненому вигляді нирками і 40 - 50 % – з жовчю. Кишкова флора перетворює цефтриаксон в неактивні метаболіти. У новонароджених дітей нирками виводиться приблизно 70 % дози. У хворих з нирковою або печінковою недостатністю фармакокінетика цефтриаксону змінюється незначною мірою, відзначається лише незначне збільшення періоду напіввиведення. Якщо порушена лише функція нирок, збільшується виведення з жовчю, якщо порушена функція печінки, збільшується виведення через нирки.

Зв’язування з білками.

Цефтриаксон зворотно зв’язується з альбуміном, причому ступінь зв’язування зменшується із зростанням концентрації, наприклад, знижуючись з 95 % при концентрації в плазмі менше 100 мг/л до 85 % при концентрації 300 мг/л. Завдяки нижчій концентрації альбуміну в тканинній рідині, частка вільного цефтриаксону в ній вища, ніж у плазмі.

Проникнення в цереброспінальну рідину.

У дітей, в тому числі новонароджених, цефтриаксон проникає в запалені мозкові оболонки. Концентрація цефтриаксону в цереброспінальній рідині при бактеріальному менінгіті становить 17 % від концентрації в плазмі, що майже в  4 рази перевищує концентрацію при асептичному менінгіті. Через 24 години після внутрішньовенного введення цефтриаксону в дозі 50 - 100 мг/кг маси тіла в цереброспінальній рідині спостерігаються концентрації цефтриаксону, які перевищують 1,4 мг/л. У дорослих хворих з менінгітом після введення дози 50 мг/кг маси тіла через 2 - 24 години досягаються такі концентрації цефтриаксону в цереброспінальній рідині, які в багато разів перевищують мінімальні інгібуючі концентрації для найрозповсюдженіших збудників менінгіту.

 

Показання для застосування. Інфекції, спричинені чутливими до цефтриаксону мікроорганізмами:

– сепсис;

– менінгіт;

– інфекції органів черевної порожнини (перитоніт, інфекції жовчних шляхів і шлунково-кишкового тракту);

– інфекції кісток, суглобів, м'яких тканин, шкіри, а також ранові інфекції;

– інфекції у хворих з ослабленим імунним захистом;

– інфекції нирок і сечових шляхів;

– інфекції дихальних шляхів, особливо пневмонія, а також інфекції вуха, горла і носа;

– інфекції статевих органів, включаючи гонорею.

Застосовується також для профілактики інфекцій в хірургії.

Cпосіб застосування та дози. Дорослим і дітям старше 12 років призначають 1 - 2 г цефтриаксону 1 раз на добу (кожні 24 години). При тяжких інфекціях або інфекціях, збудники яких мають лише помірну чутливість до цефтриаксону, добову дозу можна збільшувати до 4 г.

Новонародженим (до 2 тижнів) – 20 - 50 мг/кг маси тіла 1 раз на добу. Зважаючи на недорозвиненість ферментної системи, добова доза не повинна перевищувати 50 мг/кг маси тіла. При визначенні дози препарату для доношених і недоношених дітей відмінностей немає.

Немовлятам і дітям молодшого віку (з 3-х тижнів до 12 років) – 20 - 80 мг/кг маси тіла 1 раз на добу.

Дітям з масою тіла понад 50 кг призначають дози для дорослих.

Внутрішньовенні дози 50 мг/кг або вищі слід вводити шляхом інфузії протягом принаймні 30 хв.

Літні хворі: призначають звичайні дози для дорослих, не роблячи будь-яких поправок на вік.

Тривалість лікування залежить від перебігу хвороби. Як прийнято при терапії антибіотиками, хворим слід продовжувати приймати цефтриаксон ще протягом, як мінімум, 48 - 72 годин після того, як температура тіла нормалізується і аналізи покажуть відсутність збудників.

Комбінована терапія.

Дослідження показали, що відносно багатьох грамнегативних бактерій існує синергізм між цефтриаксоном і аміноглікозидами. Незважаючи на те, що підвищену ефективність таких комбінацій не завжди можна передбачити, її слід мати на увазі при тяжких, загрозливих для життя інфекціях,спричинених Pseudomonas aeruginosa. Через фізичну несумісність цефтриаксону й аміноглікозидів їх слід вводити окремо в рекомендованих для них дозах.

Дозування в особливих випадках

Менінгіт.

У разі бактеріального менінгіту у немовлят і дітей молодшого віку лікування розпочинають з дози 50 мг/кг (але не більше 4 г) 1 раз на добу. Як тільки збудник буде ідентифікований, а його чутливість визначена, дозу можна відповідно знизити. Найкращі результати досягалися при такій тривалості лікування:

Neisseria meningitidis

4-10 дні

Streptococcus pneumoniae

6-10 днів

Haemophilus influenzae

7-14 днів

Чутливі Enterobactericeae

10 - 28 днів

Гонорея.

Для лікування гонореї (спричиненої утворюючими і неутворюючими пеніциліназу штамами) рекомендується призначати разову дозу 250 мг внутрішньом’язово.

Профілактика інфекцій в хірургії.

Для профілактики післяопераційних інфекцій в хірургії рекомендується – залежно від ступеню небезпеки зараження – вводити разову дозу 1 - 2 г цефтриаксону за 30 - 90 хв до початку операції. При операціях на товстій і прямій кишці добре зарекомендувало себе одночасне (але окреме) введення цефтриаксону і одного з 5-нітроімідазолів, наприклад, орнідазолу.

Ниркова і печінкова недостатність.

У хворих з порушеннями функції нирок немає необхідності знижувати дозу в тому випадку, якщо функція печінки залишається нормальною. Лише у разі ниркової недостатності в передтермінальній стадії (кліренс креатиніну менше 10 мл/хв) добова доза не повинна перевищувати 2 г. У хворих з порушеннями функції печінки немає необхідності знижувати дозу в тому випадку, якщо функція нирок залишається нормальною.

При одночасній тяжкій нирковій та печінковій недостатності слід регулярно визначати концентрацію цефтриаксону в плазмі.

Хворим, які знаходяться на гемодіалізі, немає потреби в додатковому введенні препарату після діалізу. Слід, однак, контролювати концентрацію цефтриаксону в сироватці на предмет можливої корекції дози, оскільки у цих хворих може знижуватися швидкість виведення.

 

Приготування розчинів.

Свіжоприготовлені розчини зберігають свою фізичну і хімічну стабільність протягом 6 год при кімнатній температурі (або протягом 24 год при температурі +5 °С). Загальним правилом, однак, повинно бути приготування розчинів безпосередньо перед їх застосуванням. Залежно від концентрації і тривалості зберігання колір розчинів може варіювати від блідо-жовтого до бурштинового. Ця властивість активної речовини не впливає на ефективність або переносимість препарату.

Внутрішньом’язова ін’єкція.

Для внутрішньом’язової ін’єкції 1 г цефтриаксону розчиняють в 3,5 мл 1 % розчину лідокаїну; ін’єкцію роблять в сідничний м’яз. Рекомендується вводити не більше 1 г в одну сідницю.

Розчин, що містить лідокаїн, не можна вводити внутрішньовенно.

Внутрішньовенна ін’єкція.

Для внутрішньовенної ін’єкції 1 г цефтриаксону розчиняють в 10 мл води для ін’єкцій; вводять внутрішньовенно повільно (2 - 4 хв).

Внутрішньовенне вливання.

Внутрішньовенне вливання повинно тривати не менше 30 хв. Для приготування розчину для вливання розчиняють 2 г цефтриаксону в 40 мл одного з наступних інфузійних розчинів, вільних від іонів кальцію: хлористий натрій 0,9 %, хлористий натрій 0,45 % + глюкоза 2,5 %, глюкоза 5 %, глюкоза 10 %, левульоза 5 %, декстран 6 % в розчині глюкози, вода для ін’єкцій. Зважаючи на можливу несумісність, розчини, які містять Цефтриаксон, не можна змішувати з розчинами, які містять інші антибіотики – як при приготуванні, так і при введенні. Не можна також використовувати для приготування розчинів для вливання інфузійні розчини, відмінні від зазначених вище.

 

Побічна дія. Звичайно Цефтриаксон переноситься добре. При його застосуванні можливі такі побічні явища, які регресували спонтанно або після відміни препарату.

Системні побічні ефекти.

Шлунково-кишкові явища (приблизно 2 % всіх випадків): діарея, нудота, блювання, стоматит, глосит.

Зміни крові (приблизно 2 %): еозинофілія, лейкопенія, гранулоцитопенія, гемолітична анемія, тромбоцитопенія.

Шкірні реакції (приблизно 1 %): висипи, алергічний дерматит, свербіж, кропив’янка, набряки, ексудативна мультиформна еритема.

Інші побічні явища, які спостерігаються рідко: головний біль і запаморочення, збільшення активності ферментів печінки, затемнення на ехограмі жовчного міхура, олігурія, збільшення креатиніну сироватки, мікози статевого тракту, пропасниця, озноб, порушення згортання крові, а також анафілактичні або анафілактоїдні реакції.

Місцеві побічні ефекти.

У поодиноких випадках спостерігаються запальні реакції стінки вени. Їх вдавалося уникати, застосовуючи повільну ін’єкцію (2 - 4 хв.).

Внутрішньом’язова ін’єкція без застосування лідокаїну болюсна.

 

Протипоказання. Підвищена чутливість до антибіотиків групи цефалоспоринів в анамнезі. За наявності у хворого підвищеної чутливості до пеніциліну слід врахувати можливість перехресної алергічної реакції.

Незважаючи на те, що доклінічні дослідження не виявили будь-якого мутагенного або тератогенного впливу препарату, цефтриаксон не слід призначати під час вагітності, особливо в перші 3 місяці, якщо для цього немає екстрених показань. Під час лікування годування груддю  припиняють.

 

Передозування. Дотепер про випадки передозування цефтриаксону не повідомлялося.

 разі передозування концентрація препарату не може бути знижена шляхом гемодіалізу або перитонеального діалізу. Специфічного антидота не існує. Терапія передозування повинна бути симптоматичною.

 

Особливості застосування. Як і при застосуванні інших цефалоспоринів, не можна виключати можливість анафілактичного шоку – навіть якщо в докладному анамнезі немає відповідних вказівок. У разі анафілактичного шоку слід негайно вжити таких заходів, як внутрішньовенне введення адреналіну, а після цього – будь-якого глюкокортикоїду.

У поодиноких випадках на ехограмі жовчного міхура може відзначатися затемнення, що зникає після відміни або закінчення лікування. Навіть якщо ці явища супроводжуються болем, рекомендується проводити лише симптоматичне лікування.

Цефтриаксон, як і деякі інші цефалоспорини, може витісняти білірубін із зв'язку з сироватковим альбуміном. Тому слід дотримуватися обережності в тому випадку, коли мова йде про призначення Цефтриаксону новонародженим дітям, особливо недоношеним, з гіпербілірубінемією.

Цефтриаксон застосовують з обережністю.

Під час тривалого лікування слід регулярно контролювати картину крові.

 

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Фармацевтично несумісний з іншими антимікробними засобами в одному об’ємі.

При одночасному застосуванні високих доз Цефтриаксону і таких сильнодіючих діуретиків, як фуросемід, порушень функції нирок не спостерігалося. Немає вказівок на те, що Цефтриаксон підвищує ниркову токсичність аміноглікозидів. Після прийому алкоголю одразу після прийому Цефтриаксону не спостерігалося ефектів, схожих на дію дисульфіраму (тетураму).

Цефтріаксон не містить N-метилтіотетразольну групу, яка б могла зумовити непереносимість етанолу, а також кровотечі, що властиві деяким іншим цефалоспоринам. Пробенецид не впливає на виведення Цефтриаксону.

 

Умови та термін зберігання. Зберігати у недоступному для дітей місці при температурі не вище 30 °С. Термін придатності – 2 роки.

Приготовлений розчин зберігати не більше 6 год при кімнатній температурі і не більше 24 год при температурі 5 °С.

 

Умови відпуску. За рецептом.

 

Упаковка. 1 г порошку у скляному флаконі, герметично закритому кришкою з контролем першого відкриття, по 1 флакону у  картонній коробці.

 

Виробник. Інсепта Фармасьютікалз Лтд.

 

Адреса. Ахмед Меншн, 24 Шантінагар, Чамелібаг, Дакка-1217, Бангладеш.

 

Read 2530 times
Уникальная программа снижения веса от Фаберлик.
Новинки косметики фаберлик на faberllena.ru